Djinni і DOU: як виглядає пошук роботи в українському IT

Українське IT наймає в окремій екосистемі. Державна служба зайнятості тут не працює, work.ua і robota.ua покривають лише частину позицій, переважно в продуктових компаніях із офісом, а основний потік іде через Djinni, DOU, LinkedIn і рекомендації.

Якщо ви заходите в IT або повертаєтесь після перерви, ця екосистема має свої правила, і вони не схожі на звичайний портал вакансій. Нижче про те, як вона працює й що в ній справді впливає на кількість відповідей.

Djinni: анонімний профіль і вилка на першому місці

Djinni побудований навколо однієї ідеї: роботодавці шукають кандидатів, а не навпаки, і роблять це без вашого імені.

Ви створюєте профіль, у якому немає ні прізвища, ні контактів, ні назви нинішнього роботодавця. Є позиція, досвід, стек, англійська, країна або місто, і зарплатне очікування. Компанії шукають по цих полях і надсилають вам пропозиції. Ви вирішуєте, відкривати контакти чи ні.

Що з цього випливає практично.

Зарплатна вилка це фільтр, а не побажання. Вона стоїть у полях, за якими рекрутер фільтрує, і найчастіше саме вона визначає, побачать вас чи ні. Поставите надто високу, і вас не покажуть компаніям, які платять менше. Поставите надто низьку, і вас побачать усі, зокрема ті, кому ви не цікаві за рівнем. Перед тим як вписати цифру, подивіться на кілька свіжих вакансій вашого рівня й стеку.

Стек має бути вказаний так, як його пишуть у вакансіях. Не "фронтенд", а конкретні технології. Не "бази даних", а PostgreSQL, MySQL, MongoDB. Пошук буквальний.

Рівень англійської це окреме поле, і воно жорстке. Для значної частини позицій в аутсорсі й сервісних компаніях англійська є вимогою, а не бонусом. Завищений рівень у профілі закінчується співбесідою, на якій це виявляється за дві хвилини, і це псує репутацію з рекрутером, який повернеться до вас через рік із іншою вакансією.

Опис досвіду читають, бо його мало. Профіль на Djinni короткий, і там немає місця на "відповідальний і комунікабельний". Три або чотири рядки на проєкт: що за продукт, яка ваша роль, що саме ви робили, який стек. Усе.

Що саме писати в профілі, якщо ви не сеньйор

Найважче на Djinni тим, у кого мало досвіду, бо фільтр за роками досвіду відсікає жорстко. Тут працюють три речі.

Проєкти замість років. Якщо комерційного досвіду немає, напишіть, що ви зробили: що за застосунок, які технології, чи він у відкритому доступі, чи є посилання на репозиторій. Один розгорнутий опис реального проєкту працює краще за три рядки "вивчав React".

Чесний рівень. Позначка Trainee або Junior із нормальною вилкою дає більше відповідей, ніж Middle із завищеною. Компанії, які беруть джунів, фільтрують саме за цією позначкою, і якщо ви з неї вийшли, вони вас не побачать.

Готовність до офісу або гібриду. Віддалених джуніорських позицій значно менше, ніж офісних. Якщо ви готові ходити в офіс у Києві, Львові чи Харкові, позначте це. Це помітно збільшує вибірку.

Про те, як зібрати документ після курсів без комерційного досвіду, є посібник резюме після буткемпу.

DOU: не лише вакансії

dou.ua виконує для українського IT кілька функцій одночасно, і більшість людей користується лише однією.

Розділ вакансій. Публікують переважно продуктові й сервісні компанії, часто з повнішими описами, ніж на інших майданчиках. Відгук тут іде напряму до компанії.

Каталог компаній із відгуками. Це найнедооціненіша частина. Перед співбесідою подивіться профіль компанії: кількість людей, напрямки, відгуки працівників. Відгуки упереджені в обидві сторони, але повторювані скарги про одне й те саме це сигнал.

Зарплатні дослідження й статті. DOU регулярно публікує огляди за ринком. Для підготовки до розмови про гроші це корисніший матеріал, ніж здогадки, бо там видно розбивку за рівнями й напрямками.

Коментарі. Специфічне середовище, часто різке, але в обговореннях під вакансіями й оглядами іноді є дуже конкретна інформація про те, як проходить відбір у конкретних компаніях.

LinkedIn: канал, у якому недопрацьовує більшість

Для українських IT-фахівців LinkedIn це не соцмережа, а другий робочий майданчик, особливо якщо ви розглядаєте позиції в компаніях із іноземними клієнтами.

Мінімум, який варто зробити:

• заголовок профілю це позиція і стек, не "шукаю можливості"
• розділ "Про мене" на три або чотири речення, англійською
• досвід із тими самими формулюваннями, що в резюме, без розбіжностей у датах
• позначка про відкритість до пропозицій
• локація вказана коректно, бо рекрутери фільтрують за нею

Докладніше про узгодження профілю з резюме є в розділі LinkedIn.

Рекомендації: найкоротший шлях, яким не користуються

В українському IT значна частина позицій закривається через знайомих, і компанії прямо платять працівникам за успішні рекомендації. Це означає, що ваші колишні колеги мають фінансовий інтерес вас порекомендувати.

Що з цим робити конкретно. Складіть список людей, з якими ви працювали за останні п'ять років і які зараз у компаніях, що вам цікаві. Напишіть кожному коротко: що ви шукаєте, який стек, який рівень, і прямо запитайте, чи є у них відкриті позиції. Не "чи не знаєш, де є робота", а конкретне питання про конкретну компанію.

Це незручно, і саме тому більшість цього не робить. Результативність цього каналу вища, ніж будь-якого іншого.

Процес відбору: до чого готуватися

Типова послідовність в українському IT виглядає так, із варіаціями:

Скринінг із рекрутером. Тридцять хвилин, часто англійською або з частиною англійською. Питання про досвід, стек, мотивацію й очікування щодо грошей. Цифру назвати доведеться, тому вона має бути готова до розмови, а не вигадуватися в прямому ефірі.

Технічна співбесіда. Залежить від компанії й рівня: від розмови по стеку до лайвкодингу або домашнього завдання. Тестове завдання на кілька днів роботи це нормальна практика, тестове на два тижні повного робочого дня це вже перенесення роботи на кандидата.

Співбесіда з командою або менеджером. Про комунікацію, роботу в команді й конкретні робочі ситуації.

Фінальна розмова про умови. Формат оформлення, графік, обладнання, бронювання, якщо це актуально.

Окремо про останнє. Більшість українських IT-компаній оформлює співпрацю через договір із фізичною особою-підприємцем, а не через трудовий договір. Це означає, що ви самі платите податки, самі ведете звітність, і у вас немає ні оплачуваної відпустки за КЗпП, ні лікарняного за законом, якщо компанія не дає їх своєю внутрішньою політикою. Більшість дає, але це політика, не право. Запитайте про це прямо на фінальній розмові.

Про що запитати, і коли

На фінальній розмові, не раніше, варто з'ясувати чотири речі:

• формат оформлення, ФОП або трудовий договір, і хто подає звітність
• що саме входить до пакету: відпустка, лікарняні, медичне страхування, обладнання
• чи має компанія статус критично важливого підприємства й чи оформлює бронювання, якщо для вас це актуально
• як виглядає робочий тиждень у реальності, а не в описі вакансії

Третє питання для багатьох є вирішальним, і ставити його нормально. Як воно працює з боку підприємства, розібрано в статті військовий облік і бронювання.

Якщо ви в Україні, а компанія за кордоном

Для частини українських IT-фахівців основний ринок зараз не український, а зовнішній: продуктові компанії в ЄС, США та Великій Британії, які наймають віддалено. Тут кілька речей працюють інакше.

Резюме англійською, і воно має інший вигляд. Фото зазвичай не ставлять. Дату народження не вказують. Адресу скорочують до міста й країни. Один або два аркуші, акцент на результатах і масштабі, не на обов'язках. Про стандарти по країнах є посібник резюме для роботи за кордоном.

Локацію вказуйте чесно. "Kyiv, Ukraine, remote" або "Lviv, Ukraine (UTC+2)". Частина компаній не наймає з України через внутрішні правила, і краще дізнатися це до співбесіди. Частина наймає спокійно й цінує перетин часових зон із Європою.

Формат оформлення обговорюйте окремо. Більшість віддалених контрактів з іноземними компаніями укладається з ФОП або через посередника-роботодавця. Від цього залежать податки, валюта, спосіб отримання коштів і те, хто за що відповідає. Це не деталь, це половина умов.

Питання про перебої зі світлом і зв'язком поставлять. Відповідайте фактами, не заспокоюваннями: павербанк, резервний інтернет, мобільна точка доступу, генератор у будинку, можливість працювати з коворкінгу. Конкретний перелік закриває питання. Фраза "у нас усе добре" його не закриває.

Англійська стає вузьким місцем. На українському ринку можна працювати з письмовою англійською. У віддаленій команді за кордоном щоденні дзвінки, і розмовна англійська перестає бути бонусом. Якщо це ваш обмежувач, це найкорисніше, у що варто вкласти наступні півроку.

Що тут головне: технічний рівень відкриває двері, а умови оформлення й комунікація визначають, чи залишитесь ви в команді. Обговорюйте обидві частини до підписання, а не після.

Коротко

Українське IT наймає через Djinni, DOU, LinkedIn і рекомендації, і в кожному з цих каналів свої правила.

На Djinni головне це реалістична зарплатна вилка, точний стек і чесний рівень англійської, бо саме за цими полями вас фільтрують. На DOU найцінніше не вакансії, а каталог компаній із відгуками й зарплатні огляди. У LinkedIn головне це заголовок і узгодженість із резюме. У рекомендаціях головне це написати живим людям конкретне питання.

І в усіх чотирьох каналах вас читає документ, не ваш потенціал. Створіть резюме, у якому стек і проєкти видно з першого екрана.